понеділок, 26 грудня 2011 р.

Дощ-снiг

Дощ-як-закоханість,
дощ-як-криваве-танго,
що ритмом тамтамовим лупить у скроні,
що коханцем-котиськом  у шибку шкрябає,
спати не дає,
дихати не дає,
пристрастю душу вимотує,
ніжністю тіло бавить –
гуп!
Гуп-гуп-гуп по блясі, бляха-ж-ти-муха,
Сни, як мишва налякана, хатою (головою) розбіглися –
Годі зловити –
Дощ!
…а на ранок – так тихо-тихо,
ніби Бог одягнув капці,
і навшпиньках, і килимами перськими….
Кілька градусів плюс чи мінус –
і танго дощу-пристрасті
переходить у колискову
Любові Білої.

Немає коментарів:

Дописати коментар