вівторок, 17 січня 2012 р.

тут і зараз


...і викинула перстень у ставок, 
і колами зійшлись роки минулі,
і прокрутились, як на каруселі,
обличчя всіх, кого любила, як
чи матір-чи дитина-чи повія...
повіяло морозом від води,
і ти плеча торкнувся: «Ну ж, ходи,
бо ще застудиш горло...
і горохом не сльози покотилися – слова,
гарячі, як в гарячці голова,
не_стримні, не_сподівані, не_вдатні,
без фільтру чи то логіки, чи пут –
єдиновірне і єдине – тут,
на відстані руки,
отут і зараз...

Немає коментарів:

Дописати коментар